Уважаемое сообщество. Обращается к вам солдат Роман Насиров.
Видео дня
Вернее, военнослужащим Вооруженных Сил я был, как я уже понимаю, до вчерашнего дня, пока об этом кто-то не узнал и им это почему-то не понравилось, и по состоянию на данный момент (через 3 дня службы, о чем я узнал из соцсетей) приказ о моей мобилизации отменен.
Подивився, що мені присвятили багато уваги в медіа за останні дні.
Хоча нагадаю – я простий хлопець з Чернігова, з звичайної родини.
Хочу прокоментувати та відповісти на питання, які піднімали.
Я виявив бажання і готовність служити, раніше за певних обставин зробити це не міг.
Війна, на жаль, продовжується я готовий служити і бути корисним і хоч якось допомогти та підмінити хлопців, які служать вже 3 роки.
Раджу всім, хто не служив, зробити те саме.
Я пішов служити за власним рішенням і бажанням в звичайну війскову частину, яка виконує завдання на фронті і в Києві – солдатом на посаду сапера.
Формально, я міг і не йти на військову службу. По-перше, я батько трьох неповнолітніх дітей, по-друге, нажаль, маю цілу жменю медичних проблем, і, на жаль, перенесена онкологія – але це точно не для жалю чи співчуття.
Та реально упродовж останнього часу у моїй свідомості відбулася переоцінка цінностей і я вирішив піти служити, поки йде війна, й бути корисним в ЗСУ: так би мовити, всі ми віримо в швидкий мир, але поки що війна. Приєднався я до бригади, яка хоч і дислокується в Києві, та виконує завдання на східному фронті. Так одягнув, як кажуть, солдатські погони і зайняв посаду сапера. Встиг прослужити «аж» 3 дні, доки не дізнався зі ЗМІ, що наказ начебто скасовано.
Не я перший це констатую, що маємо справу з дивним прецедентом: у країні є тисячі мобілізованих громадян з важкими проблемами, обставинами та діагнозами, але накази про їх мобілізацію не скасовують, бо — «не можна». А от по мені чомусь — можно, і все тому, що цього хтось чомусь хотів і на когось натиснули.
Стосовно безпідставних звинувачень.
Це політично мотивовані справи
Я не скоював жодних злочинів
Я не осуджений
В справах навіть не можуть сформулювати, в чому саме я винен, нема жодних доказів, але їх розпочали в 15-17 роках, щоб усунути мене з посади, і з 17 року я доказую свою невинуватість.
Деякі люди мене, мабуть, не дуже люблять, але лише тому, що певний період часу я відповідав за адміністрування податків в бюджет, але багато хто сприймає це як в них забирають їх кошти.
Якщо вже зовсім відверто, то я бачу причини такої реакції: хтось намагається зробити так, що я в чомусь винен. Просто так, за визначенням як керівник Податкової. Не дуже популярна робота. Збираєш податки в бюджет і тебе за це не люблять. Дарма, що я не скоював жодних злочинів, справи проти мене політично мотивовані, і по мені немає вироків. Ну ось наприклад: слідство ще з 2016-2017 рр намагається доказати, що я на посаді глави ДФС начебто допоміг компанії, що не сплатила вчасно податків. Та абсурд ситуації полягає в тому, що ця фірма в 2016 внесла в податкову заставу крупну партію газу, який ті самі правоохоронці не дають реалізувати й покрити борги перед державною скарбницею, бо тоді і справи нема.
Коли однієї справи недостатньо – просто з’являється друга. Як кажуть, була б людина – справа знайдеться.
В такій ситуації один прес-реліз т.зв. блогера «він — винен» переважають 8-9 річні спроби мене та моїх адвокатів доказати протилежне. У справі немає доказів, але є бюджет на ЗМІ.
Подібна ситуація по «справах Насірова», і не тільки моїх. По-хорошому, цивільно-правова система настільки вже деформована, що час замість прокуратури та судів визнавати винними постами у медіа та соцмережах. Бо вже зараз відсутність доказів заміняється «начебто громадською думкою», яка стає аргументом для суддів при винесені рішень.
До речі: саме усвідомлення цих соціальних спотворень і стало однією з тих причин, що додатково спонукала мене одягнути військову форму: якщо заряджений ненавистю, то йти і розряджати її на ворога… а не на своїх у Соцмережах.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
